Кадровый аутсорсинг

КЛАСИФІКАТОР ПРОФЕСІЙ ДК 003:2010

Admin — Mon, 08 Nov 2010 17:11:23 GMT

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ

ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ
Наказ Держспоживстандарту України
від 28 липня 2010 р. № 327

НАЦІОНАЛЬНИЙ КЛАСИФІКАТОР УКРАЇНИ

КЛАСИФІКАТОР ПРОФЕСІЙ
ДК 003:2010

(На зміну ДК 003:2005)

Зміст

1. Класифікатор професій ДК 003:2010.

— Додаток А «Покажчик професійних назв робіт за кодами професій».

2. Додаток Б «Абетковий покажчик професійних назв робіт».

— Додаток В «Похідні слова до професій (професійних назв робіт)».

Подписан Закон о сроках выплаты заработной платы

Admin — Mon, 01 Nov 2010 20:32:43 GMT

14 октября Президент Украины подписал Закон Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно сроков выплаты заработной платы» от 23.09.2010 г. № 2559-VI (далее — Закон № 2559).

Данным документом, в частности, вводятся требования относительно того, что зарплата (аванс) должна выплачиваться:

не реже 2-х раз в месяц через промежуток времени, не превышающий 16 календарных дней;
не позднее 7-ми дней (календарных) после окончания периода, за который осуществляется выплата;
в размере не меньше оплаты за фактическое отработанное время из расчета тарифной ставки (оклада) работника (для выплаты аванса).

Первое из перечисленных требований новшеством можно назвать лишь условно. Ведь и в действующем на сегодняшний день законодательстве присутствует аналогичная норма.

А вот два других требования действительно являются новыми для всех нас.

Рассматриваемый Закон вступает в силу через месяц со дня его опубликования в официальном печатном издании (на сегодняшний день не опубликован) и является обязательным для выполнения всеми предприятиями, организациями, учреждениями и частными предпринимателями, использующими наемный труд.

Будем надеяться, что работодатели не будут противиться данным законодательным требованиям, а бухгалтера будут успевать рассчитывать, начислять и выплачивать необходимые суммы.

При этом обращаем ваше внимание на то, что за невыполнение (ненадлежащее выполнение) требований Закона № 2559 виновные лица могут быть привлечены к административной ответственности в виде наложения штрафа в размере от 510 до 1700 грн. (ст. 41 Кодекса Украины об административных правонарушениях).

По материалам «ЛІГА:ЗАКОН»

Источник: HR-Лига

Относительно штатного расписания

Admin — Tue, 10 Aug 2010 13:55:26 GMT

МИНИСТЕРСТВО ТРУДА И СОЦИАЛЬНОЙ ПОЛИТИКИ УКРАИНЫ

ПИСЬМО

от 27 июня 2007 г. № 162/06/187-07

Относительно штатного расписания

Ваше обращение рассмотрено Юридическим управлением Министерства в пределах своей компетенции, и сообщаем следующее.

В соответствии со статьей 64 Хозяйственного кодекса Украины предприятие самостоятельно определяет свою организационную структуру, устанавливает численность работников и штатное расписание.

Штатное расписание — это документ, устанавливающий для данного предприятия, учреждения, организации структуру, штаты и должностные оклады работников. Штатное расписание содержит названия должностей, численность персонала и оклады по каждой должности (Юридический словарь, 1983 г., издание второе, переработанное и дополненное, под редакцией В. М. Бабия, Ф. Г. Бурчака, В. М. Корецкого, В. В. Цветкова).

Принятие, утверждение руководителем предприятия штатного расписания производится путем издания специального локального нормативного акта (приказа), который будет определять количество работников каждой профессии с распределением штатных единиц по структурным подразделениям предприятия.

Приказ, которым будет утверждено штатное расписание, оформляется с соблюдением всех требований к организационно-распорядительной документации в соответствии с Национальным стандартом Украины «Государственная унифицированная система документации. Унифицированная система организационно-распорядительной документации. Требования к оформлению документов ДСТУ 4163–2003», утвержденным приказом Госпотребстандарта Украины от 7 апреля 2003 года № 55, который распространяется на организационно-распорядительные документы (постановления, распоряжения, приказы, положения, решения, протоколы, акты, письма и т. п.), создаваемые в результате деятельности предприятий, учреждений, организаций и их объединений всех форм собственности.

Соответствующие документы также должны иметь все необходимые реквизиты, в частности: наименование организации, название вида документа, дату, регистрационный индекс документа, заголовок к тексту документа, текст документа, подпись и т. п. (пункт 4.4 приказа).

Также следует отметить, что вопросы, связанные с учетом штатных работников, регулируются приказом Госкомстата от 28.09.2005 № 286, зарегистрированным в Министерстве юстиции Украины 30.11.2005 за № 1442/11722, «Об утверждении Инструкции по статистике количества работников», действие которого распространяется на все юридические лица, их филиалы, представительства и другие обособленные подразделения, а также на физических лиц — предпринимателей, использующих наемный труд.

Следовательно, с учетом необходимости урегулирования и обеспечения прав работников на труд, защиту от незаконного увольнения и оплату труда утверждение штатного расписания на предприятии является обязательным, и отсутствие последнего следует считать нарушением требований законодательства о труде, за которое работодатель может нести административную ответственность в соответствии с частью 1 статьи 41 Кодекса Украины об административных правонарушениях.

Начальник Юридического управления

И. ТУБЕЛЕЦ

приказ Госкомстата от 28.09.2005 № 286, «Об утверждении Инструкции по статистике количества работников» http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE11722.html

Про Державний бюджет України на 2010 рік

Admin — Fri, 06 Aug 2010 15:23:51 GMT

остання редакцiя вiд 17.07.2010, чинний

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про Державний бюджет України на 2010 рік

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 22-23,
N 24-25, ст.263 )

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2254-VI ( 2254-17 ) від 13.05.2010
N 2354-VI ( 2354-17 ) від 17.06.2010
N 2356-VI ( 2356-17 ) від 17.06.2010
N 2461-VI ( 2461-17 ) від 08.07.2010 }

{ Зміни до Додатків див. в Законі
N 2461-VI ( 2461-17, 2461а-17 ) від 08.07.2010 }

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначити доходи Державного бюджету України на
2010 рік у сумі 252.717.994,9 тис. гривень, у тому числі доходи
загального фонду Державного бюджету України - у сумі
210.055.258,1 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного
бюджету України - у сумі 42.662.736,8 тис. гривень, згідно з
додатком N 1 до цього Закону.
{ Частина перша статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2254-VI ( 2254-17 ) від 13.05.2010, N 2354-VI ( 2354-17 ) від
17.06.2010, N 2461-VI ( 2461-17 ) від 08.07.2010 }

Затвердити видатки Державного бюджету України на 2010 рік у
сумі 305.632.473,7 тис. гривень, у тому числі видатки загального
фонду Державного бюджету України - у сумі 240.951.144,8 тис.
гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України -
у сумі 64.681.328,9 тис. гривень.
{ Частина друга статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2254-VI ( 2254-17 ) від 13.05.2010, N 2354-VI ( 2354-17 ) від
17.06.2010, N 2461-VI ( 2461-17 ) від 08.07.2010 }

Затвердити на 2010 рік:

повернення кредитів до Державного бюджету України у сумі
5.679.781,3 тис. гривень, у тому числі повернення кредитів до
загального фонду Державного бюджету України - у сумі 1.367.627,5
тис. гривень та повернення кредитів до спеціального фонду
Державного бюджету України - у сумі 4.312.153,8 тис. гривень;

надання кредитів з Державного бюджету України у сумі
6.860.672,4 тис. гривень, у тому числі надання кредитів із
загального фонду Державного бюджету України - у сумі
809.847,5 тис. гривень та надання кредитів із спеціального фонду
Державного бюджету України - у сумі 6.050.824,9 тис. гривень;

фінансування Державного бюджету України у сумі
54.095.369,9 тис. гривень, у тому числі фінансування загального
фонду Державного бюджету України - у сумі 30.338.106,7 тис.
гривень та фінансування спеціального фонду Державного бюджету
України - у сумі 23.757.263,2 тис. гривень, згідно з додатком N 2
до цього Закону. { Абзац четвертий частини третьої статті 1 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2461-VI ( 2461-17 ) від
08.07.2010 }

Установити оборотну касову готівку Державного бюджету України
на 2010 рік у розмірі до двох відсотків видатків загального фонду
Державного бюджету України, визначених цією статтею.

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2154-17

Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Admin — Fri, 06 Aug 2010 15:10:28 GMT

остання редакцiя вiд 30.07.2010, чинний

 ЗАКОН УКРАЇНИ 

 Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у
 зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, 
 зумовленими похованням 


 { Установити, що у 2007 році: допомога при народженні дитини 
 - у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється 
 одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, 
 решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у 
 порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 
 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного 
 віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками 
 прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, 
 та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на 
 одну особу за попередні шість місяців, але не менше 
 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 
 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для 
 працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, 
 встановленому Кабінетом Міністрів України, згідно із 
 Законом N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 }

Цей Закон відповідно до Основ законодавства України про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування ( 16/98-ВР )
визначає правові, організаційні та фінансові основи
загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян
на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з
вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із
санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим
особам та членам їх сімей. { Абзац перший преамбули із змінами,
внесеними згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 -
зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного
Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }

Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються
за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного
соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2240-14

Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Admin — Fri, 06 Aug 2010 13:15:03 GMT

Верховна Рада України

Закон

Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 24 червня 2004 року N 1878-IV,
від 4 листопада 2004 року N 2153-IV,
від 23 грудня 2004 року N 2287-IV,
від 23 грудня 2004 року N 2291-IV,
від 13 січня 2005 року N 2343-IV,
від 25 березня 2005 року N 2505-IV,
від 31 травня 2005 року N 2613-IV,
від 16 червня 2005 року N 2658-IV,
від 3 листопада 2005 року N 3057-IV,
від 3 листопада 2005 року N 3058-IV,
від 17 листопада 2005 року N 3108-IV,
від 20 грудня 2005 року N 3235-IV,
від 10 січня 2006 року N 3297-IV,
від 22 лютого 2006 року N 3456-IV,
від 4 квітня 2006 року N 3591-IV,
від 26 липня 2006 року N 32-V,
від 3 серпня 2006 року N 67-V,
від 16 листопада 2006 року N 364-V,
від 12 грудня 2006 року N 436-V,
від 19 грудня 2006 року N 489-V
(враховуючи зміни, внесені Законом
України від 15 березня 2007 року N 749-V),
від 22 березня 2007 року N 827-V,
від 3 квітня 2007 року N 857-V,
від 27 квітня 2007 року N 996-V,
від 28 грудня 2007 року N 107-VI
(зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
діють по 31 грудня 2008 року,
зміни, внесені підпунктами 1 - 6, 8 - 12 пункту 35 розділу II Закону України
від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),
згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008,
зміни, внесені підпунктом 7 пункту 35 розділу II
Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
набрали чинності з 1 жовтня 2008 року),
від 3 червня 2008 року N 309-VI,
від 2 вересня 2008 року N 345-VI,
від 31 жовтня 2008 року N 639-VI,
від 24 грудня 2008 року N 795-VI,
від 25 грудня 2008 року N 799-VI,
від 5 березня 2009 року N 1074-VI,
від 16 квітня 2009 року N 1276-VI,
від 23 червня 2009 року N 1543-VI,
від 25 червня 2009 року N 1564-VI,
від 8 липня 2010 року N 2461-VI

Положення абзаців третього та четвертого пункту 13 розділу XV цього Закону
визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005)

Окремі положення цього Закону визнано
такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 7 жовтня 2009 року N 25-рп/2009)

(Установлено, що у 2007 році перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 цього Закону провадиться з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V)

(Установлено, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006 - 2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V, це положення, передбачене статтею 97 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), в частині, що стосується професійних суддів, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року N 4-рп/2007)

(Установлено, що у 2007 році працюючим пенсіонерам, на яких поширюється дія цього Закону, достроково призначена пенсія за віком (з урахуванням підпункту "г" пункту 1 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення", пункту "в" частини другої статті 12 Закону України "Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему" та статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні") у період до досягнення пенсійного віку, передбаченого законодавством для відповідної категорії осіб, не виплачується згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V, положення, передбачене статтею 98 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), в частині, що стосується професійних суддів та працівників апарату судів, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року N 4-рп/2007, положення, передбачене статтею 98 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007)

(Установлено, що у 2008 році пенсії, призначені згідно з цим Законом із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2002 - 2005 роки, підлягають перерахунку з 1 січня 2008 року із урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсій згідно із Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI)

(Установлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до цього Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, виплачується за рахунок коштів державного бюджету згідно із Законом України від 26 грудня 2008 року N 835-VI)

Цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Розділ І. Загальні положення (Статті 1-23)

Розділ ІІ. Страховий стаж у солідарній системі (Статті 24-25)

Розділ ІІІ. Пенсії за віком у солідарній системі (Статті 26-29)

Розділ ІV. Пенсії по інвалідності в солідарній системі (Статті 30-35)

Розділ V. Пенсія у зв’язку з втратою годувальника в солідарній системі (Статті 36-39)

Розділ VІ. Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії у солідарній системі. Призначення, перерахунок та виплата пенсії (Статті 40-53)

Розділ VІІ. Пенсійні виплати за рахунок коштів накопичувального фонду (Статті 54-57)

Розділ VІІІ. Організація і порядок здійснення управління в солідарній системі (Статті 58-70)

Розділ ІХ. Кошти пенсійного фонду (Статті 71-77)

Розділ Х. Суб’єкти накопичувальної системи пенсійного страхування (Статті 78-98)

Розділ ХІ. Зберігання пенсійних активів накопичувального фонду (Статті 99-102)

Розділ ХІІ. Державне регулювання та нагляд у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (Статті 103-104)

Розділ ХІІІ. Порядок оскарження дій страхувальників та виконавчих органів пенсійного фонду (Стаття 105)

Розділ ХІV. Відповідальність у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (Статті 106-113)

Розділ ХV. Прикінцеві положення

Порядок ведення трудових книжок працівників

Admin — Wed, 04 Aug 2010 14:27:18 GMT

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

НАКАЗ
від 29 липня 1993 р. № 58

Про затвердження Інструкції

про порядок ведення трудових книжок працівників

(назва із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства праці та соціальної політики України,
Міністерства юстиції України від 08.06.2001 р. № 259/34/5)

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
17 серпня 1993 р. за № 110

Із змінами і доповненнями, внесеними
наказом Міністерства праці України,
Міністерства юстиції України,
Міністерства соціального захисту населення України
від 26 березня 1996 р. № 29,
наказами Міністерства праці та соціальної політики України,
Міністерства юстиції України
від 8 червня 2001 р. № 259/34/5,
від 24 вересня 2003 р. № 266/118/5

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.93 № 301 «Про трудові книжки працівників» Міністерство праці України, Міністерство юстиції України і Міністерство соціального захисту населення України наказують:

1. Затвердити Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, що додається.

(пункт 1 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства праці та соціальної політики України,
Міністерства юстиції України від 08.06.2001 р. № 259/34/5)

2. З прийняттям цього наказу Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 № 162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.85 № 252), із змінами, що внесені постановою Держкомпраці СРСР від 19.10.90 № 412, не застосовується.

Перший заступник Міністра праці України	А. П. СОРОКІН
Міністр юстиції України	В. В. ОНОПЕНКО
Міністр соціального захисту населення України	А. В. ЄРШОВ

	ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58
	Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110

ІНСТРУКЦІЯ
про порядок ведення трудових книжок працівників
(назва в редакції наказу Міністерства праці
та соціальної політики України, Міністерства
юстиції України від 08.06.2001 р. № 259/34/5)

1. Загальні положення

1.1. Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі — підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п’ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

(абзац другий пункту 1.1 в редакції наказу Міністерства праці
та соціальної політики України, Міністерства
юстиції України від 08.06.2001 р. № 259/34/5)

Абзац третій пункту 1.1 виключено

(згідно з наказом Міністерства праці
та соціальної політики України, Міністерства
юстиції України від 08.06.2001 р. № 259/34/5,
у зв’язку з цим абзац четвертий вважати абзацом третім)

На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

1.2. Трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

1.3. При влаштуванні на роботу працівники зобов’язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.

1.4. Особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки, повинні пред’явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку. Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України (далі Збройні Сили України та інші війська) та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього Союзу РСР і Збройних сил держав учасниць СНД, пред’являють військовий квиток. Звільнені з місця відбування кримінального покарання зобов’язані пред’явити довідку про звільнення.

1.5. Питання, пов’язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства.

2. Заповнення трудових книжок

а) загальні вказівки:

2.1. Трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.

2.2. Заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

До трудової книжки вносяться:

відомості про працівника: прізвище, ім’я та по батькові, дата народження;

відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;

відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;

відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв’язку з цим винагороди.

Стягнення до трудової книжки не заносяться.

2.3. Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

2.4. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення — у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць — двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується «05.01.1993».

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

2.5. З кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці (типова відомча форма № П-2, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 р. № 277), в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша).

(абзац перший пункту 2.5 із змінами, внесеними згідно
з наказом Міністерства праці України,
Міністерства юстиції України, Міністерства соціального
захисту населення України від 26.03.96 р. № 29)

Міністерства і відомства за згодою з відповідними галузевими профспілками можуть, як виняток, дозволити підприємствам, що працюють в умовах територіальної роз’єднаності (підпорядковані структурні підрозділи розташовані на великій відстані), проводити ознайомлення з записами, що внесені до трудової книжки, в заочному порядку шляхом направлення власником книжок відповідних повідомлень з наступною відміткою про це в особистій картці.

2.6. У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов’язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

2.7. У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу.

2.8. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності — вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності — облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

2.9. Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та ін. мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.

Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.

2.10. У розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.

У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: «Запис за № таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)» і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». При зміні формулювання причини звільнення пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним, звільнений …» і зазначається нове формулювання.

У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.

При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається «Дублікат» трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.

б) занесення відомостей про працівника

2.11. Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім’я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

2.12. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

2.13. Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім’я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім’я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім’я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

в) внесення відомостей про роботу

2.14. У графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням їх конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

(абзац третій пункту 2.14 із змінами, внесеними згідно
з наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України,
Міністерства соціального захисту населення України від 26.03.96 р. № 29)

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Показники, зазначені у цих Списках, обов’язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленому порядку робиться відповідний запис.

Робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом.

Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу.

2.15. Якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим рядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: «Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то», а у графі 4 проставляється підстава перейменування — наказ (розпорядження), його дата і номер.

2.16. Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.

Період роботи зазначених студентів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів у студентських таборах, при проходженні виробничої практики і при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики підтверджується відповідною довідкою із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади та часу роботи. На підставі цих довідок навчальні заклади (наукові установи) забезпечують занесення до трудових книжок студентів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів відомостей про роботу згідно з одержаними даними. Довідки зберігаються в особистих справах зазначених осіб, як документи суворої звітності.

2.17. Для студентів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які раніше не працювали та у зв’язку з цим не мали трудових книжок, відомості про роботу в студентських таборах, на виробничій практиці, а також про виконання науково-дослідної госпдоговірної тематики на підставі довідок вносяться підприємством, де надалі вони будуть працювати.

2.18. До трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи:

а) про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах, де на тих, які проходять службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення із служби;

б) про час навчання у професійних навчально-виховних закладах та інших закладах у навчально-курсових комбінатах (центрі, пункті тощо);

в) про час навчання у вищих навчальних закладах (включаючи і час роботи в студентських таборах, на виробничій практиці та при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики) та про час перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі, крім випадків, зазначених у п. 2.16 цієї Інструкції;

г) про роботу як членів колгоспу — у тому разі, коли чинним законодавством передбачене зарахування цієї роботи в загальний трудовий стаж працівників;

д) про час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду (п. Е ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»), у тому числі за перестарілим, який досяг 80-річного віку (згідно з медичним висновком);

е) безробітним особам про період одержання допомоги по безробіттю заноситься у трудову книжку органом державної служби зайнятості населення.

Передбачені цим пунктом записи вносяться до трудової книжки до занесення відомостей про роботу на даному підприємстві.

2.19. При відновленні в установленому порядку безперервного стажу для визначення допомоги по державному соціальному страхуванню до трудової книжки працівника за останнім місцем роботи у графу 3 розділу «Відомості про роботу» вноситься запис «Безперервний трудовий стаж відновлений із такого-то числа, місяця, року», у графі 4 робиться посилання на постанову президії відповідної ради профспілок або президії ЦК відповідної галузевої профспілки.

Працівникам, які зайняті на сезонних роботах у тих галузях народного господарства, де чинним законодавством допускається підсумування періодів сезонної роботи та збереження безперервного трудового стажу при поверненні в установлений строк на сезонну роботу після міжсезонної перерви, у графі 3 зазначеного розділу трудової книжки робиться запис: «Безперервний стаж роботи зберігається».

2.20. Трудові книжки громадян, які працюють за трудовими договорами в іноземних представництвах, у іноземних кореспондентів, співпрацівників міжнародних організацій та інших прирівнених до них іноземців на території України, зберігаються: в м. Києві — в Генеральній дирекції Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв, в Автономній Республіці Крим — у філіалі Генеральної дирекції Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв м. Ялти, в областях — в управліннях зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрацій або підприємствах, визначених обласними державними адміністраціями, у м. Севастополі — в міській державній адміністрації.

(абзац перший пункту 2.20 із змінами, внесеними згідно
з наказом Міністерства праці та соціальної політики України,
Міністерства юстиції України від 24.09.2003 р. № 266/118/5)

Ці організації роблять відмітки у трудових книжках про прийняття на роботу і про звільнення з роботи відповідно до трудових договорів і довідок наймачів. Під час влаштування на роботу робиться запис: «Прийнято на посаду _________ (назва представництва компанії) в Україні» і при звільненні робиться запис:

«Звільнено з роботи причина звільнення » із посиланням на відповідні статті КЗпП України. Запис, зроблений у трудовій книжці іноземними представництвами, іноземними кореспондентами, співпрацівниками міжнародних організацій та іншими прирівненими до них іноземцями на території України, є недійсний.

(абзац другий пункту 2.20 із змінами, внесеними згідно
з наказом Міністерства праці та соціальної політики України,
Міністерства юстиції України від 24.09.2003 р. № 266/118/5)

2.20-1. Трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо), зберігаються безпосередньо у працівників.

Зазначені в абзаці першому цього пункту фізичні особи роблять записи до трудових книжок працівників про прийняття на роботу та звільнення з роботи відповідно до укладених з працівниками письмових трудових договорів, що зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості. Під час прийняття на роботу вноситься запис: «Прийнятий на роботу (далі зазначається професійна характеристика робіт) за трудовим договором (зазначаються дата та номер договору), зареєстрованим у державній службі зайнятості (зазначається повна назва центру зайнятості)», при цьому у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис (дата і номер реєстрації трудового договору державною службою зайнятості: «трудовий договір (номер), зареєстрований (дата)»), а при звільненні — запис: «Звільнений з роботи (далі зазначається підстава звільнення з посиланням на відповідні статті КЗпП України)», при цьому у графі 4 зазначається дата зняття трудового договору з реєстрації державною службою зайнятості: «трудовий договір (номер) знято з реєстрації (дата)».

Унесені фізичною особою до трудових книжок записи підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, який зареєстрував трудовий договір, і засвідчуються його печаткою.

(Інструкцію доповнено пунктом 2.20-1 згідно з наказом
Міністерства праці та соціальної політики України,
Міністерства юстиції України від 08.06.2001 р. № 259/34/5)

2.21. До трудових книжок осіб, які відбули виправні роботи без позбавлення волі, власник або уповноважений ним орган підприємства за місцем роботи вносить запис про те, що час роботи у цей період не зараховується до загального та безперервного стажу (розділ «Відомості про роботу» трудової книжки, графа 3).

У тому разі, коли судом в установленому законом порядку час відбування виправних робіт без позбавлення волі включено до загального трудового стажу, у трудових книжках робиться запис про те, що цей час не зараховується до безперервного трудового стажу.

Зазначені записи вносяться до трудової книжки по закінченні фактичного строку відбування покарання, що установлюється за довідками органів МВС України.

При звільненні засудженого з роботи у порядку, передбаченому чинним законодавством, і влаштуванні його на нове місце роботи відповідні записи вносяться до трудової книжки тим підприємством, на яке був прийнятий або направлений засуджений.

Підставою для внесення до трудових книжок передбачених цим пунктом записів є наказ (розпорядження) керівника підприємства, виданий згідно з вироком (ухвалою) суду.

У розділі трудової книжки «Відомості про роботу» робляться такі записи:

У графі 1 зазначається порядковий номер запису; у графі 2 — дата внесення запису; у графі 3 пишеться: «Час роботи з такої-то дати (число, місяць, рік) по таку-то дату (число, місяць, рік) не зараховується у загальний стаж та безперервний трудовий стаж.

При включенні судом часу відбування виправних робіт до загального трудового стажу в графі 3 пишеться: «Час роботи з такої-то дати (число, місяць, рік) по таку-то дату (число, місяць, рік) не зараховується в безперервний трудовий стаж».

У графі 4 зазначається підстава для внесення запису до трудової книжки — наказ (розпорядження) керівника підприємства, дата його видачі і номер.

2.22. Питання визнання недійсними відповідних записів, внесених до трудових книжок громадян: «звільнений від роботи (посади) у зв’язку із незаконним засудженням або звільнений з посади у зв’язку із незаконним притягненням до кримінальної відповідальності» і про видачу їм дублікатів трудових книжок, а також питання занесення до трудових книжок відповідних записів особам, засудженим до позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю і про порядок надання їм дублікату трудової книжки регулюються чинним законодавством.

г) занесення відомостей про нагородження і заохочення

2.23. До трудових книжок працівників у розділ «Відомості про нагородження» вносяться відомості про нагородження державними нагородами України та відзнаками України; у розділ «Відомості про заохочення» вносяться відомості про заохочення за успіхи у праці.

До трудових книжок не заносяться премії, передбачені системою заробітної плати, або виплата яких носить регулярний характер.

2.24. Порядок внесення відомостей про нагороди і заохочення такий: у графі 3 відповідного розділу трудової книжки пишеться у вигляді заголовку назва підприємства, нижче у графі 1 зазначається порядковий номер запису (нумерація, що зростає протягом усього періоду трудової діяльності працівника); у графі 2 ставиться дата нагородження або заохочення; у графі 3 записується, ким нагороджений або заохочений працівник, за які досягнення і якою нагородою або заохоченням; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесений запис (із посиланням на дату, номер і найменування документа).

д) заповнення трудової книжки при звільненні

2.25. Записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Наприклад: «Звільнений в зв’язку з прогулом без поважних причин, п. 4 ст. 40 КЗпП України».

При розірванні трудового договору з ініціативи працівника з причин, за яких законодавство пов’язує надання певних пільг і переваг, запис про звільнення вноситься до трудової книжки із зазначенням цих причин. Наприклад: «Звільнений за власним бажанням у зв’язку з зарахуванням у вищий навчальний заклад, ст. 38 КЗпП України».

2.26. Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 — дата звільнення; у графі 3 — причина звільнення; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис, — наказ (розпорядження), його дата і номер.

Днем звільнення вважається останній день роботи.

Наприклад, трудовий договір з працівником припиняється у зв’язку із скороченням штату працівників. 10 жовтня 1993 р. є останнім днем його роботи. У трудовій книжці працівника має бути зроблений запис: у графі 1 розділу «Відомості про роботу» ставиться порядковий номер запису, у графі 2 — дата звільнення (10.10.93), у графі 3 записується: «Звільнений за скороченням штатів, п. 1 ст. 40 КЗпП України», у графі 4 зазначається дата і номер наказу (розпорядження) про звільнення.

2.27. У разі переведення з одного підприємства на інше за погодженням між керівниками підприємств у графі 3 записується посилання на погодження: «Звільнений у зв’язку з переведенням на роботу на таке-то підприємство, п. 5 ст. 36 КЗпП України».

У разі переходу на виборну посаду в графі 3 робиться запис: «Звільнений у зв’язку з обранням на виборну посаду в таку-то організацію, п. 5 ст. 36 КЗпП України».

2.28. У разі розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку із здійсненням заходів щодо вдосконалення організації управління промисловістю та іншими галузями народного господарства, крім підстав, передбачених чинним законодавством, робиться посилання на відповідне рішення Уряду України. Наприклад, у графі 3 записується «Звільнено за скороченням штатів (чи чисельності) працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України» і далі в дужках зазначається відповідна постанова Кабінету Міністрів України.

2.29. У разі призначення пенсії за віком, пенсії за вислугу років у трудовій книжці органами соціального забезпечення ставиться штамп «Пенсію призначено». Штамп ставиться у розділі «Відомості про призначення пенсії». У трудових книжках раніше встановленого зразка (1938 р.) зазначений штамп ставиться на першій сторінці.

3. Вкладиш до трудової книжки

3.1. У тому разі, коли в трудовій книжці заповнені усі сторінки відповідних розділів, вона доповнюється вкладишем.

Вкладиш вшивається у трудову книжку, заповнюється і ведеться власником або уповноваженим ним органом за місцем роботи працівника у такому ж порядку, що і трудова книжка.

Вкладиш без трудової книжки недійсний.

3.2. Про кожний виданий вкладиш на першій сторінці (титульний аркуш) трудової книжки зверху ставиться штамп розміром 10 х 25 мм з надписом «Виданий вкладиш» і тут же зазначаються серія і номер вкладиша. При кожній наступній його видачі має ставитися другий штамп і зазначається серія і номер вкладиша.

3.3. У разі необхідності доповнення трудової книжки вкладишем видається вкладиш нового зразка незалежно від того, яку трудову книжку має працівник (нового чи раніш установленого 1938 р. і 1974 р. зразків).

4. Видача трудової книжки у разі звільнення

4.1. У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

При цьому для осіб працездатного віку необхідно вказати час, тривалість та місце проходження підвищення кваліфікації, яке пройшов працівник за останні два роки перед звільненням.

У разі звільнення осіб, які працювали в селянському (фермерському) господарстві за трудовим договором, або припинення членства в селянському (фермерському) господарстві після відповідних записів в трудових книжках, зроблених головою селянського (фермерського) господарства, трудовий стаж у цьому господарстві підтверджується підписом керівника, заступника, іншої уповноваженої на це особи та завіряється печаткою місцевого органу державної виконавчої влади.

Трудова книжка заповнюється одночасно українською та російською мовами і засвідчуються окремо обидва тексти.

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органа працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

4.2. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

4.3. У разі смерті працівника трудова книжка видається на руки його найближчим родичам під розписку або надсилається поштою на їх вимогу. У трудовій книжці померлого працівника у розділі «Відомості про роботу» і дати запису у графі 3 записується: «Роботу припинено у зв’язку зі смертю», далі заповнюється графа 4 — зазначаються дата і номер наказу (розпорядження). Цей запис засвідчується у встановленому порядку.

5. Дублікат трудової книжки

5.1. Особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов’язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а в разі ускладнення — в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом «Дублікат» в правому верхньому кутку першої сторінки.

5.2. Дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження» і «Відомості про заохочення» при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).

5.3. Якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ «Відомості про роботу» у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.

Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.

Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника. Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника.

Якщо з поданих документів видно, що працівник переводився на постійну роботу на тому ж самому підприємстві, то про це робиться відповідний запис.

Після цього у графі 2 записується дата звільнення, а в графі 3 — причина звільнення, якщо у поданому працівником документі є такі дані.

У тому разі, коли документи не містять повністю зазначених вище даних

Закон України про відпустки

Admin — Wed, 04 Aug 2010 14:24:50 GMT

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН УКРАЇНИ

від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР
м. Київ

Про відпустки

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 2 листопада 2000 року № 2073-III,
від 6 лютого 2003 року № 490-IV,
від 10 липня 2003 року № 1096-IV,
від 10 липня 2003 року № 1114-IV,
від 22 жовтня 2004 року № 2128-IV,
від 12 січня 2005 року № 2318-IV,
від 2 червня 2005 року № 2622-IV,
від 23 вересня 2008 року № 573-VI,
від 16 квітня 2009 року № 1276-VI,
від 19 травня 2009 року № 1343-VI,
від 10 березня 2010 року № 1959-VI,
від 11 травня 2010 року № 2169-VI

(З 1 січня 2011 року до цього Закону будуть внесені зміни згідно із Законом України від 17 листопада 2009 року № 1724-VI)

(У тексті Закону слова «заклади освіти» в усіх відмінках замінено словами «навчальні заклади» у відповідному відмінку згідно із Законом України від 2 листопада 2000 року № 2073-III)

Цей Закон встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

http://hrliga.com/index.php?module=norm_base&op=view&id=16

Кодекс законів про працю України

Admin — Wed, 04 Aug 2010 14:12:13 GMT

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Кодекс законів про працю України

Кодекс введено в дію з 1 червня 1972 року
Законом Української РСР
від 10 грудня 1971 року № 322-VIII

ГЛАВА I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ (Статті 1–9¹)
ГЛАВА II. КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР (Статті 10–20)
ГЛАВА III. ТРУДОВИЙ ДОГОВІР (Статті 21–49)
ГЛАВА III-А. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАЙНЯТОСТІ ВИВІЛЬНЮВАНИХ ПРАЦІВНИКІВ (Статті 49¹–49⁴)
ГЛАВА IV. РОБОЧИЙ ЧАС (Статті 50–65)
ГЛАВА V. ЧАС ВІДПОЧИНКУ (Статті 66–84)
ГЛАВА VI. НОРМУВАННЯ ПРАЦІ (Статті 85–93)
ГЛАВА VII. ОПЛАТА ПРАЦІ (Статті 94–117)
ГЛАВА VIII. ГАРАНТІЇ І КОМПЕНСАЦІЇ (Статті 118–129)
ГЛАВА IX. ГАРАНТІЇ ПРИ ПОКЛАДЕННІ НА ПРАЦІВНИКІВ МАТЕРІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ШКОДУ, ЗАПОДІЯНУ ПІДПРИЄМСТВУ, УСТАНОВІ, ОРГАНІЗАЦІЇ (Статті 130–138)
ГЛАВА X. ТРУДОВА ДИСЦИПЛІНА (Статті 139–152)
ГЛАВА XI. ОХОРОНА ПРАЦІ (Статті 153–173¹)
ГЛАВА XII. ПРАЦЯ ЖІНОК (Статті 174–186¹)
ГЛАВА XIII. ПРАЦЯ МОЛОДІ (Статті 187–200)
ГЛАВА XIV. ПІЛЬГИ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ, ЯКІ ПОЄДНУЮТЬ РОБОТУ З НАВЧАННЯМ (Статті 201–220)
ГЛАВА XV. ІНДИВІДУАЛЬНІ ТРУДОВІ СПОРИ (Статті 221–242)
ГЛАВА XVI. ПРОФЕСІЙНІ СПІЛКИ, УЧАСТЬ ПРАЦІВНИКІВ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ, УСТАНОВАМИ, ОРГАНІЗАЦІЯМИ (Статті 243–252)
ГЛАВА XVI-А. ТРУДОВИЙ КОЛЕКТИВ (Статті 252¹–252⁸)
ГЛАВА XVII. ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ТА ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (Статті 253–258)
ГЛАВА XVIII. НАГЛЯД І КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ (Статті 259–265)

Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці

Admin — Wed, 04 Aug 2010 13:37:59 GMT

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 5 грудня 2008 р. № 489

Про затвердження типових форм
первинної облікової документації зі статистики праці

Із змінами і доповненнями, внесеними
наказом Державного комітету статистики України
від 25 грудня 2009 року № 496

Відповідно до статей 4, 14, 18 Закону України «Про державну статистику», враховуючи положення статей 80, 81, 95 Цивільного кодексу України, частини восьмої статті 19 та статті 55 Господарського кодексу України, з метою подальшого вдосконалення державних статистичних спостережень підприємств, установ, організацій щодо обліку особового складу, використання робочого часу та розрахунків з працівниками із заробітної плати наказую:

1. Затвердити та ввести в дію з 1 січня 2009 року типові форми первинної облікової документації підприємств, установ, організацій, що додаються:

1.1. № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу».

1.2. Підпункт 1.2 пункту 1 виключено

(згідно з наказом Державного комітету
статистики України від 25.12.2009 р. № 496,
у зв’язку з цим підпункти 1.3–1.7 уважати
відповідно підпунктами 1.2–1.6)

1.2. № П-3 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки».

1.3. № П-4 «Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)».

1.4. № П-5 «Табель обліку використання робочого часу».

1.5. № П-6 «Розрахунково-платіжна відомість працівника».

1.6. № П-7 «Розрахунково-платіжна відомість (зведена)».

2. Департаменту статистики праці (Григорович Н. В.):

2.1. У тижневий строк надіслати головним управлінням статистики в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Управлінню статистики у місті Севастополі зразки типових форм первинної облікової документації, затверджених цим наказом.

2.2. Здійснювати методологічне керівництво застосуванням типових форм первинної облікової документації, затверджених цим наказом, для проведення державних статистичних спостережень.

3. Начальникам головних управлінь статистики в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Управлінню статистики у місті Севастополі довести до відома респондентів інформацію щодо затвердження типових форм первинної облікової документації.

4. Визнати такими, що втратили чинність, з 1 січня 2009 року:

4.1. Наказ Міністерства статистики України від 22 травня 1996 року № 144 «Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі».

4.2. Наказ Міністерства статистики України від 9 жовтня 1995 року № 253 «Про затвердження типових форм первинного обліку».

4.3. Наказ Міністерства статистики України від 27 жовтня 1995 року № 277 «Про затвердження типових форм первинного обліку особового складу» в частині затвердження типової форми первинного обліку № П-2 «Особова картка».

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Власенко Н. С.

Голова	О. Г. ОСАУЛЕНКО
ПОГОДЖЕНО:
Заступник Міністра праці та соціальної політики України	В. М. ОНИЩУК